Замінник цукру

27 лютого 1879 року хімік Костянтин Фальберг, який працював в лабораторії університету Джона Хопкінса, відкрив сахарин.

Речовина було отримано випадково: вчений досліджував окислення 2-толуолсульфонаміда.

Через 5 років Фальберг запатентував сахарин і намагався почати його промислове виробництво, проте безуспішно. Тільки в середині 20-го століття американська компанія Maumee Chemical Company розробила метод, що дозволив виробляти речовину в промислових масштабах.

Сьогодні сахарин використовується як підсолоджувач хворими на цукровий діабет і під час дієти. У харчовій промисловості він зареєстрований як підсолоджувач E954 і дозволений більш ніж в 90 країнах.

Перший жіночий журнал

27 лютого 1693 року в Лондоні вийшов перший періодичний журнал для жінок The Ladies ‘Mercury.

Концепція видання була розроблена лондонським видавцем Джоном Дантоном ще у 1691 році. Дантон володів журналом The Athenian Mercury, який публікував матеріали про науку, релігію, любов, шлюб. Вони були орієнтовані як і на чоловіків, так і на жінок. Одного разу він помітив, що видання отримувало багато листів від представниць прекрасної статі. Тому видавець вирішив присвячувати номера журналу, що виходять в перший вівторок місяця, тим темам, які хвилюють тільки жінок. А пізніше запропонував зробити окремий журнал.
На обкладинці першого номера The Ladies ‘Mercury його автори обіцяли відповісти представницям прекрасної статі на все нагальні питання, що стосуються любові, шлюбу і стилю.

Спроба, втім, не увінчалася успіхом: журнал виходив лише 4 тижні. Але незважаючи невдачу, починання The Ladies ‘Mercury помітили. Багато видань почали випускати окремі жіночі версії.

1891 — Девід Сарнофф (David SARNOFF) (27.02.1891, Мінськ — 12.12.1971), американський піонер радіо- і телемовлення. Давиду була уготована доля викладача талмуда, але в 1900 сім’я емігрувала до Америки. Під час шкільного навчання він допомагав сім’ї, продаючи газети, працюючи кур’єром.

У 1906 Сарнофф став працювати в телеграфної компанії рознощиком телеграм і на перший заробіток купив собі телеграфний апарат. Успішно його освоївши, він незабаром отримав місце оператора в компанії Марконі. У квітні 1912 молодий чоловік зловив сигнал лиха з потопаючого «Титаніка» і протягом трьох діб залишався на зв’язку, отримуючи і передаючи всі новини. Компанія відзначила його заслуги швидким просуванням по службових сходах.

У 1916 Сарнофф першим запропонував радіомузикальний приймач, але пройшло ще кілька років, поки в 1921 на посаді генерального менеджера утворилася радіокорпорацій Америки (RCA) він зміг довести вигоду виробництва радіоприймачів, організувавши сенсаційний радіорепортаж з матчу з боксу між Джеком Демпсі і Жоржем Карпантье.

У наступні три роки RCA продала радіоприймачів на 80 мільйонів доларів. А Давид в 1926 створив Національну радіомовну компанію (NBC). Правильно оцінивши потенціал зародження телебачення, в 1928 році він створив експериментальну телестанцію NBC і з величезним успіхом продемонстрував новий засіб мовлення на Всесвітньому ярмарку 1939 Нью-Йорку. Під час другої світової війни служив консультантом по зв’язку при штабі генерала Ейзенхауера і заслужив звання бригадного генерала.

Kenzo

27 лютого 1939 року народився японський модельєр і засновник бренду Kenzo Такада Кендзо.

Цікавитися модою він почав ще в школі. Після її закінчення Кендзо вирішує виїхати в Токіо і вивчати дизайн. Він став першим хлопцем, якого взяли в японську школу дизайну Bunka Gakuen.

У 1965 році Кендзо переїжджає в Париж, де починає відвідувати покази найбільш відомих на той момент брендів — Dior, Chanel, Pierre Cardin. Через п’ять років Кендзо відкриває невеликий бутик Jungle Jap і починає створювати свою першу колекцію під брендом Kenzo. На її показ в 1970 році прийшли всього 50 осіб. Дизайнер представив їм традиційну японську жіночий одяг — яскраві кімоно з бавовняної тканини. Це були зовсім не ті облягаючі наряди, що носили модниці Парижа в той час. Кендзо одним з перших починає створювати «об’ємні речі», т. К. В вузьких японці «задихаються».

Столиця моди оцінила новий підхід до одягу, і бутик Jungle Jap стає одним з наймодніших в Парижі. Пізніше Кендзо починає створювати одяг для чоловіків, а в 1988 році доповнює образ моделей першим парфумом.

У 1991 році Кендзо продав Kenzo французькому концерну LVMH. Сьогодні Токадо Кендзо і раніше займається модою, його одяг виходить під марками Yume, Gokan Kobo, Takada.

Найтитулованіший клуб Німеччини

27 лютого 1900 року німець Франц Йон з друзями оголосили про створення футбольного клубу «Баварія», названого так на честь однієї з земель Німеччини, центром якої було місто Мюнхен.

Уже через місяць команда провела свій перший матч, який новачок німецького футболу виграв з рахунком 7: 1. Спочатку бюджет клубу складався з внесків його гравців — по 3 марки з людини. Однак досить швидко сума була збільшена до 40 марок. Це дозволило «Баварії» в 1903 році запросити першого легіонера — Віллема Хесселінка з Голландії, але не зробило істотний вплив на гру. Успіх до «Баварії» прийшов лише в сезоні 1925/26 років, коли команда посіла друге місце в національному чемпіонаті. А взяти золото на ньому вдалося і зовсім тільки через 6 років.

З приходом до влади націонал-соціалістів в життя «Баварії» починається чорна смуга, яка закінчується лише в середині 1960-х. З того часу ФК 22 рази вигравав національний чемпіонат і 15 разів — Кубок Німеччини, а також три рази поспіль Лігу чемпіонів, що робить «Баварію» найбільш титулованою командою країни.

У 2012 році американський журнал Forbes оцінив вартість клубу в $ 1,235 млн. Це дозволило «Баварії» зайняти 5-е місце в рейтингу найдорожчих футбольних клубів.

1950 — Франко Москіно (27.02.1950 — 18.09.1994), італійський модельєр. Він не мав ніякої спеціальної освіти, коли Джорджо Армані взяв його до себе художником. У 1983 Москіно створив власну фірму. Він свідомо провокував світ моди. Його покази проходили, наприклад, під таким гаслом: «Обережно! Показ мод може бути небезпечним для вашого здоров’я!», А одним з його шедеврів стало бальне плаття, зшите з мішків для сміття.